земський

-а, -е.

1) Стос. до земства (у 1 знач.). || Який перебуває на службі у земстві, адміністративно пов'язаний з ним. || Який належить земству.

••

Зе́мський [нача́льник] — службова особа у волостях і повітах дореволюційної Росії, в тому числі й України, наділена адміністративною і судовою владою.

Зе́мський суд — поліцейсько-слідчий і судовий орган у повітах дореволюційної Росії, в тому числі й України.

Зе́мські зібра́ння — розпорядчі органи земських установ в Росії в 1864-1917 рр.

Зе́мські собо́ри — вищі станово-представницькі установи в Російській державі середини 16 – кінця 17 ст.

Зе́мські упра́ви — губернські та повітові, виконавчі органи земського самоуправління, створені земською реформою 1864 р.

2) перен., рідко. Те саме, що земний 2).